Які галузі ритейлу та які компанії втратили найбільше з початку російського вторгнення?

У травні Асоціація ритейлерів України та Українська рада торгових центрів (УРТЦ) провели дослідження, що охопило 295 торгових компаній — великих мереж та малих підприємців. Загальна цифра втрат за цими мережевими ритейлерами становить 50,7 млрд грн.

Торговим компаніям пропонувалося оцінити їх втрати у нерухомості, обладнанні, товарних та складських залишках, а також інші втрати за період з 24 лютого до 23 квітня 2022 року. Йдеться про відновну вартість обладнання та нерухомості, а також про закупівельну ціну товару. Втрачена вигода не враховувалася.

Загальні підрахунки

Щоб коректно оцінити збитки, ритейлери окремо мали порахувати кількість істотно пошкоджених торгових точок у період з 24 лютого по 23 квітня 2022 року, їх площу, а також вказати кількість магазинів, де власником приміщення/будинку була сама компанія. Тобто там, де ритейлер може підрахувати понесені втрати основних фондів у вигляді вартості пошкоджених приміщень, інженерних мереж, оздоблення тощо. Окремо вважалася вартість торговельного обладнання та товарних залишків у магазині (за закупівельною ціною). Також враховувалися втрати товарних решток на орендованих складах. Якщо ритейлер мав свої склади, офісні будівлі або виробничі приміщення, які постраждали від війни, ці суми втрат також виділялися окремою графою. Все, що не увійшло до цих категорій, проходило під рубрикою «інше».

Генеральну сукупність дослідження становили 295 провідних роздрібних мереж України. Загальний обсяг прямого збитку торгової сфери оцінюється в 50,7 млрд. грн. У середньому виходить за 30 475 грн на 1 кв. м площі пошкоджених торгових точок або 17,4 млн. грн. на один пошкоджений магазин.

Дані компанії представляють 28549 магазинів площею 15,4 млн кв. м, які працювали в Україні за станом на 24.02.2022 року. Тобто в середньому 96 торгових точок на одну компанію, середній розмір торгової точки — 540 кв. м.

Якщо дивитися за товарними категоріями, добре видно, що третина компаній — продавці одягу та взуття (33%), включаючи спортивний та дитячий асортимент. На другому місці FMCG-оператори з часткою 15%. Третє місце за різними послугами (13%). Але при цьому потрібно враховувати, що інші види торгівлі, які не увійшли до основних категорій, — це п’ята частина компаній. Частка торгівлі електронікою та побутовою технікою становить 11%, ювелірка – 8%.

Масив даних було зважено за обсягом торгових точок (малі, середні, великі). Зокрема, у дослідженні представлені малі компанії, де працюють від 3 до 20 торгових точок (таких 43%), середні компанії (21-50 точок) – 25% та великі мережі, де працює понад 50 об’єктів (32%). Цікаво, що майже дві третини мереж мають сукупну площу своїх торгових точок понад 1000 кв. м. Інші рівномірно розподілені між гравцями меншого масштабу: до 100 кв. м (12%), від 100 до 500 кв. м (14%) та від 500 до 1000 кв. м (13%).

Статистика війни

Через два місяці після початку бойових дій продовжували працювати 20 060 магазинів загальною площею 11,4 млн. кв. м. Тобто лише 70% від довоєнної кількості точок (28 549) та 74% від обсягу довоєнної площі (15,4 млн кв. м). У середньому кожна компанія відкрила 68 торгових точок. П’ята частина мереж була закрита взагалі, у 10% компаній працювало не більше чверті магазинів, а у 21% мереж — не більше половини. Лише 3% ритейлерів мали змогу не лише працювати на повну, а й відкривати нові торгові точки.

У ході бойових дій за два місяці істотних збитків було завдано 2910 торгових точок площею 1,7 млн ​​кв. м. Тобто в середньому кожна мережа мала втрати по 10 магазинів або 572 кв. м на кожен. Приблизно 60% мереж мали пошкодження у чверті своїх магазинів, а десята частина компаній взагалі втратила можливість працювати.

За даними дослідження, загальний обсяг прямої шкоди мережам оцінюється в 50,747 млрд грн, з яких 41% припадає на пошкодження будівель, приміщень магазинів, інженерних мереж, оздоблення тощо. Збитки за товарними залишками в магазинах (оцінка за закупівельною ціною) та втрати обладнання склали по 17%, втрати товару на складах — 14%, збитки складським, виробничим, офісним будівлям/приміщенням та обладнанню в них (що знаходилися у власності компаній) склали 9 % ще 2% становлять інші збитки.

Галузеві відмінності

У розрізі товарних груп найбільше постраждали продовольчі мережі, багато в чому через широку представленість на ринку та великий середній розмір торгової точки. FMCG-оператори оцінюють свої загальні втрати у 30,249 млрд грн (60% втрат), з яких більшість стосується пошкоджених власних приміщень магазинів.

На другому місці fashion-ритейлери, що втратили майже 5,833 млрд грн (11%), але, на відміну від food-ритейлу, приблизно половина цієї суми стосується товару на складах, у тому числі на складах магазинів. Оскільки такі оператори зазвичай орендують торгові площі, то суми збитків від пошкодження приміщень тут невеликі. А ось втрата чи пошкодження обладнання у рази більше.

На третьому місці за сумами збитків продавці електроніки та побутової техніки із показником майже 3,592 млрд грн (7%). Але у них, як і у сфері fashion, основне джерело втрат — товар на складах та приміщеннях магазинів.

Однак, як видно з таблиці, значних збитків зазнали інші галузі торгівлі, які загалом вилилися у 8,822 млрд грн або 17% втрат. Наприклад, продавці будматеріалів, у яких майже всі втрати 2 млрд грн — це приміщення магазинів (зазвичай власні) із залишками товару та торговельним обладнанням. Також основні суми втрат мереж АЗК стосуються власне самих заправних комплексів, які навіть більше втрат приміщень у мережах DIY — 1,25 млрд грн проти 1,09 млрд грн відповідно. Тут загалом усі 67 постраждалих АЗК були у власності мереж.

Слід зазначити, що у сфері послуг, і навіть у сфері розваг основні збитки сформовані були втратою чи пошкодженням устаткування.

Кількісні збитки мереж

Як уже зазначалося, кожна галузь ритейлу має свої особливості, які вплинули на загальну суму збитків. Так, наприклад, у food-ритейлі основні втрати, що стосуються приміщень торгових точок, припали на мережі двох найбільших гравців — АТБ та Fozzy Group. Серед постраждалих власних приміщень торгових точок на АТБ припадає 148, а ще 27 у Fozzy Group. Загалом було пошкоджено 354 магазини загальною площею 470 696 кв. м. Але до того ж мережа АТБ мала великі втрати власного автотранспорту — на 279 млн грн, які проходять у графі «інші втрати». Також додатково постраждала мережа Novus, де було вкрадено готівку на суму 1,73 млн грн, які залишалися у п’яти супермаркетах. Також на 80 млн грн тут нарахували збитки від пошкоджень приміщень офісів, складів тощо.

Звичайно, це вплинуло на обороти мереж, але тут якраз велика кількість торгових точок допомогла. Обидва великі гравці АТБ і Fozzy Group через два місяці бойових дій у країні зберегли обороти на рівні 58-59% до показників початку року. Більше було лише у локальних гравців у регіонах, які найменше торкнулася війна. Наприклад, у мережі Varus постраждав лише один магазин площею 1200 кв. м та відповідно обороти мережі залишилися на рівні 96%.

Загалом обороти FMCG-операторів за два місяці впали на 49%, що не так вже й багато, якщо порівнювати зі сферами послуг (-94% обороту) та торгівлею ювелірними виробами (-89%). Зокрема, у торгівлі ювелірними виробами переважна більшість збитків посідає втрати товару.

Суттєво знизили обороти також fashion-ритейлери (-83%) та продавці електроніки та побутової техніки (-74%). Тут такі великі гравці Фокстрот та Comfy, як і в інших галузях ритейлу, втратили найбільше. Так, у Фокстроті пошкоджено 11 магазинів загальною площею 15 000 кв. м, з яких два власні. У мережі Comfy це 12 торгових точок на 10730 кв. м. Саме ці два гравці також зазнали основних втрат товару на складах: 542 млн грн у Фокстроті та ще 70 млн грн у Comfy. Також по десятку магазинів пошкоджено у мережах Цитрус та Gadgik.

Інші галузі ритейлу загалом знизили свої обороти на 63%. Зокрема, в аптечних мережах основні збитки, як і в ювелірці, завдані втратами товару у 210 аптеках (з 3178 працюючих до війни). Але показники різних мереж дуже відрізняються. Наприклад, аптеки Подорожник втратили найбільше — 92 точки (одна власна) із 1367 у мережі, але при цьому наростили обороти на 5,6%. У той же час у мережі АНЦ відзвітувала про пошкодження 73-х із 1078 пікселів, але вона мала великі площі і тому отримала найбільшу втрату товару, що знизило обороти до 57%.

У сегменті non-food ритейла звертають на себе увагу мережі EVA та Аврора, які мають розгалужену мережу (1119 крапок та 863 відповідно) і тому мали значні пошкодження 162-х та 124 крапок відповідно. Тут також головні збитки спричинені втратою товару в магазинах та торгового обладнання. Але, враховуючи збільшення попиту товари першої необхідності, обороти EVA, наприклад, впали лише з 10%. У Аврора – на 25%.

Читайте також: Як приходить до тями ритейл після 100 днів вторгнення росії: втрати галузі та нові рішення