Як змінилася частка імпортних будматеріалів на майданчиках українських девелоперів

Частка імпортних будматеріалів на майданчиках українських девелоперів майже не змінилася з початку повномасштабного вторгнення.

Зростання в грошовому вимірі здебільшого відбулося через курсові коливання, а фактична частка імпортних матеріалів у будівництві варіюється залежно від класу проєкту, географії та підходів забудовників, розповіли девелопери у матеріалі Property Times.

Анна Лаєвська, комерційна директорка компанії "Інтергал-Буд" зазначає, що в проєктах компанії 80% матеріалів і комплектуючих мають українське походження. Імпортні товари становлять близько 20% і здебільшого це ліфтове обладнання, оскільки в Україні наразі обмежена кількість конкурентоспроможних виробників цього сегмента, пояснює експертка.

У нас на будівництві ЖК, готелів та клінік частка імпортних товарів становить до 30 %. У більшості випадків, це оздоблювальні матеріали. Усе ж інше ми закуповуємо в українських виробників та постачальників, — каже Марк Марченко, СЕО та засновник SENSAR Development та співзасновник UniClinic.

За словами експертів, з початку повномасштабної війни частка імпорту не сильно змінилася, а подекуди навіть знизилася.

Від 24 лютого 2022 року ця частка зросла з 20 до 30% — в середньому на 10%. Для порівняння, до початку великої війни вона становила менше ніж 15%, — коментує Петро Дмитрієв, менеджер з постачання та логістики Greenville.

Володимир Жигман, директор з будівництва компанії DIM, зазначає, що частка імпортних будівельних матеріалів зросла з 12-14% у 2021 році до 23% у 2023 році та досягнула майже 25% у 2024 році.

За даними учасників ринку, імпортні матеріали залишаються незамінними у наступних сегментах:

  • ліфтове обладнання;
  • фасади та теплоізоляція;
  • системи опалення та комунікацій;
  • віконний профіль, скло;
  • внутрішні мережі.

Читайте також: Українці назвали зростання цін найбільшою загрозою для країни – опитування

Ці категорії часто не мають конкурентних аналогів серед українських виробників через обмежену кількість підприємств чи специфічні вимоги до якості продукції.