Як виглядатимуть ТРЦ майбутнього?
Діджиталізація та подальший розвиток електронної комерції, зниження відвідуваності торгових центрів та зміна споживчих переваг поставили під загрозу спосіб здійснення покупок, який функціонував десятиліттями. Ці тенденції були помітні ще до пандемії COVID-19, яка прискорила зміни, що відбуваються на ринку. І хоча галузь поступово відновлюється після обмежень, накладених пандемією, повернутися до ситуації, яка існувала до березня 2020 року, неможливо. Зміняться як стаціонарні магазини, і цілі торгові центри, і темпи цих перетворень визначатиметься розвитком нових технологій і поведінкою покупців.
Цього року ринок торгових центрів надолужував втрачене після першого локдауну. Відвідуваність торгових центрів зростає, хоча вона все ще нижча, ніж у 2019 році. Оборот наближається до рівня, що передує пандемії, а середні витрати людей, які відвідують торгові центри, нині навіть вищі. Хоча неможливо не помітити, що деякі орендарі «програли пандемії», і що їхні приміщення порожні, цифри показують, що цей відсоток нижчий, ніж очікувалося у розпал кризи.
Цікаві дані надходять із ринку Німеччини. Там аналітики ринку пророкують кінець ери великих торгових центрів. Від відтоку орендарів та відвідувачів ТРЦ виграють дрібніші місцеві магазини та дискаунтери. У пошуках нової ідеї, комерційні гіганти перетворюються на центри активності та розваги для місцевих спільнот.
Фахівці Deloitte відзначають аналогічну тенденцію. Стівен Роджерс і Джим Екенроде у своїй публікації про майбутнє торгових центрів у США пишуть про їхню можливу еволюцію у бік «багатофункціональних центрів життя». Що це означає? ТРЦ візьмуть на себе роль міського центру, пропонуючи вибір орендарів та послуги, які б відповідали потребам місцевих громад. З торгових центрів, орієнтованих кожного, вони будуть перетворені на місця, відповідальні потребам обраних груп відвідувачів, а знання їх переваги надаватимуться з допомогою дедалі більше просунутої поведінкової аналітики.
Настав час змінити роль торгового центру
Торгові мережі могли частково запобігти збиткам за рахунок розвитку електронної комерції. Проте навіть у найкращих діючих мережах її частка у загальному обсязі продажів досі не перевищує 25%. Перенести всю торгівлю до інтернету неможливо.
«Як немає ТРЦ без орендарів, так і орендарів без ТРЦ не буває, – зазначає Агнешка Горницька, президент агентства Inquiry, яке займається дослідженнями споживачів та аналізом ринку.
Агнешка Горницька бачить три можливі моделі розвитку торгових центрів. Перший напрямок, що вже знаходиться в стадії розвитку, – це відхід з простору, призначеного виключно для покупок, на користь так званих об’єктів змішаного використання.
В одному будинку можуть бути магазини та служби, ресторани, офіси, квартири та готелі. Так, наприклад, були спроектовані МФЦ Doelum та електростанція Powiśle.
Як зазначає Горницька, така модель функціонування торгових центрів потребує змін уже на етапі проектування будівлі. Сучасні ТРЦ покликані спонукати людей проводити час.
«Настав час змінити роль торговельного центру у місті. Торгові центри повинні пропонувати людям простір, де захочеться перебувати. Ця тенденція навіть має назву – place-making», – каже Агнешка Горницька.
Другий напрямок розвитку торгових центрів пов’язаний із стійким розвитком. Це, начебто, суперечить самій ідеї ТРЦ, орієнтованої насамперед отримання прибутку. Але ідея в тому, що такі комплекси покликані просувати не лише шопінг заради шопінгу, а й інші погляди. Експерти ринку стверджують, що можна поєднувати прибуток із стійким розвитком. Поки що це цілі, які ставлять компанії перед собою на 10, 20, 30 років. Як приклад такої діяльності можна навести компанію Brixmor, з портфелем із 400+ торгових центрів, яка встановлює на них сонячні батареї для економії електроенергії.
Третя тенденція – згадана вище розважальна функція торгових центрів, які мають стати місцями привабливого дозвілля. Однак цей напрямок може повністю розвинутися тільки після закінчення пандемії.
«Ще хочу виділити дуже важливий аспект роботи магазинів. Торгівля була винайдена кілька тисяч років тому і збереглася до наших днів лише трохи зміненому вигляді. І не випадково, адже торгівля – це соціальна взаємодія. Ми не просто ходимо в магазин за покупками, але і щоб бути серед людей. Ми – соціальні істоти, близькість до інших людей, навіть якщо це продавщиця з овочевого магазину, важлива для нашого життя. Пандемія ясно це показала. Саме у соціальній функції я бачу найбільшу силу торгівлі», – підсумовує експерт.