Як бізнесу фіксувати збитки та на які варіанти відшкодування можна розраховувати

З початку військового нападу росії на Україну було зруйновано десятки торгових об’єктів, а збитки ритейлерів вже сягають сотень мільйонів доларів. Зокрема, повністю зруйновано ТРЦ та БЦ Retroville, майже повністю зруйновано ТРЦ Fabrika. Загалом від бойових дій суттєво постраждали понад півтора десятки торгових центрів. Мережа Сільпо втратила 23 магазини, а Фокстрот зазнала збитків на 1 млрд грн (у Гостомелі згорів центральний склад компанії, а також було пограбовано або знищено російськими снарядами вісім магазинів).

Тому питання коректної фіксації та подальшої процедури відшкодування збитків зараз надзвичайно актуальне для українського бізнесу.

Фіксування збитків замість ювілею

28 березня ТРЦ Fabrika мала святкувати свою десяту річницю, але російське військове вторгнення змінило плани компанії. 7 березня російські війська завдали удару по ТРЦ, внаслідок чого будівля була майже повністю зруйнована — залишилися обгорілі стіни та металеві конструкції.

«Коли почалася пожежа, ми викликали ДСНС, але окупанти почали стріляти по них із БТР і не дозволили погасити пожежу. ТРЦ Nikolsky постраждав менше: туди потрапила ракета, зруйнована вся купол, а приблизно на 250 кв. м була пожежа. Зараз ми, як і багато інших, фіксуємо збитки та складаємо акти. Робити це дуже складно, оскільки ситуація в обох регіонах є досить напруженою, але наші колеги разом з технічними фахівцями докладають усіх можливих зусиль», — розповідає директор юридичного департаменту Budhouse Group, якій належить ТРЦ Fabrika та ТРЦ Nikolsky, Марін Балєв.

За словами Маріна, зараз компанія ще не визначилася, яким шляхом піде на надання відшкодування збитків — через міжнародний процес чи через кримінальний процес українського законодавства. Обидва постраждалих ТРЦ компанії знаходяться в іпотеці, тому Budhouse Group має досить доказову базу вартості об’єктів, оскільки перед підписанням договорів іпотеки було проведено їх ретельну оцінку.

«Варіант, який можуть спробувати все, — подати заяву до страхової компанії. Зрозуміло, що пошкодження об’єкту через військові дії — це форс мажор, і буде багато відмов. Але, можливо, пізніше будуть створені якісь спеціальні фонди, і щось все ж таки буде відшкодовано», — радить Марін Балєв.

Не страховий випадок

Настання страхового випадку на території, де діє військовий стан, теоретично не є підставою для відмови у страховій виплаті. Однак більшість страхових компаній не відшкодовують збитки внаслідок воєнних дій, оскільки це вважається форс-мажором. Хоча є і виняток: наприклад, СК «Арсенал-Страхування» збирає та фіксує інформацію від клієнтів про збитки, пов’язані з військовими діями, розраховуючи, що після завершення війни буде можливість отримати преференції від держави та покрити ці збитки.

Юрист адвокатського об’єднання Aver lex Олег Іоніцей-Доценко підтверджує, що звичайні види страхування не покривають збитків, завданих під час воєнних дій — обстрілів, бомбардування тощо, оскільки останні зазвичай є винятками у стандартних договорах страхування. Але у будь-якому випадку він радить уважно перевірити договір страхування, оскільки, можливо, ці випадки у ньому не визначено як виняток.

Як фіксувати збитки та куди звертатися за компенсацією

Держава та уряд вже анонсують програми відновлення України та компенсації збитків. Ці програми знаходяться на етапі розробки, але питанням фіксації збитків через військовий напад росії потрібно займатися вже зараз.

Адвокат та керуючий партнер юридичної компанії Gentls Олег Громовий зазначає, що рітейлери, виробники та постачальники можуть розраховувати на відшкодування вартості втраченого, знищеного чи пошкодженого майна, а також втраченої вигоди. Також відшкодовуватимуться втрати підприємств від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях. Це передбачено порядком визначення збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, затвердженої постановою КМУ №326 від 20 березня 2022 року.

А визначення збитків та збитків підприємств здійснюватиметься відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграцією. Відповідальними за визначення збитків визначено обласні, Київська міська державні адміністрації.

Про це говорить старший юрист Sayenko Kharenko Тарас Бондаренко. На його думку, поки що немає офіційної методики визначення шкоди постраждалі підприємства повинні робити це за звичайною схемою:

• насамперед зібрати всі правовстановлюючі документи, договори оренди, технічні паспорти, витяги з реєстрів, платіжні доручення, технічний паспорт на будівлю тощо;
• якщо аварійну ситуацію усували сили ДСНС, необхідно мати копію відповідного акта про аварійну ситуацію;
• знайти свідків події та зафіксувати їх контакти для можливого залучення до судового розгляду;
• зібрати інформацію про дату, час обставин пошкодження, фото та відеофіксацію (у тому числі з публічних джерел);
• за можливості скласти власними силами акт обстеження та зафіксувати пошкодження із залученням максимальної кількості посадових осіб підприємства та свідків;
• провести експертну оцінку збитків, завданих майну, а також провести технічне обстеження будівель;
• провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 «Про затвердження положення про інвентаризацію активів та зобов’язань»;
• зафіксувати втрачену вигоду у внутрішніх документах компанії;
• написати заяву в поліцію про факт заподіяння шкоди майну та отримати витяг з реєстру досудових розслідувань;
• зафіксувати факт пошкоджень за допомогою додатку ДІЯ;
• звернутися до обласної, Київської міської державної адміністрації із запитом про підтвердження факту надзвичайної події та запросити їх представників для фіксації збитків.

Тарас Бондаренко зазначає, що відповідно до міжнародної практики та історії є три потенційні механізми відшкодування збитків:

1. Відшкодування країною-агресором збитків за рішенням міжнародних судів за рахунок міжнародних арештованих активів. Для цього може бути створений спеціальний фонд та розроблено процедуру реалізації арештованого майна. Однак слід зважати на те, що з Європейської конвенції з прав людини росія вийшла 16 березня 2022 року. Усі події, що відбулися до цієї дати, можуть розглядатися Європейським судом з прав людини. Але, як зазначає Тарас, необхідно розуміти, що хоча всі ці справи в ЄСПЛ країна-агресор точно програє, є великі сумніви, що вона виплатить компенсації.
2. Відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням за рішенням внутрішніх судів. Цей механізм також малоймовірний, оскільки винні — громадяни росії, які, ймовірно, нічого не відшкодовуватимуть. Але це може бути хорошим фактом фіксації збитків, завданих підприємством.
3. 3.Відшкодування урядом України за рахунок коштів держбюджету, зовнішніх надходжень та заарештованого майна країни агресора. На думку Тараса Бондаренка, це найреальніший механізм, який працюватиме. У першому читанні вже ухвалено закон, в якому закладено саме такі механізми відшкодування. Відповідно до нього держава компенсує фізичній особі збитки внаслідок військових дій, а фізична особа укладає з державою угоду на право держави вимагати від країни-агресора у міжнародних інстанціях відшкодовувати збитки. Для юридичних механізм буде аналогічний.

Як на практиці

У березні внаслідок влучення ракети в ТРЦ Retroville постраждав один з найбільших і найкращих магазинів Novus, а також практично повністю знищено центральний офіс компанії, який розташовувався в офісній будівлі БЦ Retroville з третього по сьомий поверх.

«Коли вночі надходить повідомлення, що будівля, яка належить вашій компанії, зруйнована, то часу на ознайомлення з міжнародним досвідом немає. Тому я рекомендую до цього бути готовим усім і дуже уважно підійти до питання фіксації збитків навіть тим, хто з цим наразі не зіткнувся», — каже директор юридичного департаменту Novus Максим Бугаєв.

Головним завданням компанії Novus є фіксація збитків, де дуже важливим доказом є, зокрема, фото- та відео-фіксація. Для цього, за порадою Максима Бугаєва, слід використовувати спеціальну програму eyeWitness to Atrocities, яка додає в метадані інформацію про час і дату створення фото та відео та автоматично вивантажує всі файли на захищені сервери. Ця програма вже використовувалася у судових процесах щодо відшкодування збитків через війну в Анголі, деяких країнах Африки, Косово та на Донбасі. А фото та відео, зроблені за допомогою цієї програми, визнаються як належний доказ, який не був підробленим.

Також Максим радить заздалегідь визначити відповідальних осіб, які займатимуться фіксацією збитків. А у разі пошкодження майна через військові дії, використовувати загальний підхід до фіксації пошкоджень: фіксувати як деталі пошкодженого майна, так і загальні плани приміщення, щоб через прив’язку до об’єктів, що легко впізнаються, показати, що це майно дійсно там знаходилося.

З проханням про фіксацію збитків можна звернутися до Торгово-промислової палати, яка робить детальні акти з фото-фіксацією та встановлює певні події. Ці документи можуть бути додатковим доказом у процесі розгляду справи про відшкодування збитків.

Зараз компанія Novus знаходиться в процесі збирання та фіксації збитків, але паралельно працюють над тим, що робити далі. У компанії не розраховують, що процедура компенсації за рахунок державних фондів буде швидко затверджена та доступна всім. Наприклад, в Іраку минуло 30 років з моменту завершення військового конфлікту і до того моменту, коли постраждалі змогли отримувати певні відшкодування.

«Проаналізувавши ситуацію, ми вирішили піти окремим шляхом і виділили для себе такі етапи: за допомогою іноземних колег знайти за кордоном майно Російської Федерації, на яке ми можемо досить легко звернути стягнення, отримаємо арешт цього майна, внаслідок судового процесу в Україні чи за кордоном звернути стягнення на арештоване під цей процес майно. Це наша зразкова схема», – деталізують у Novus.

За словами Максима, це не дешевий варіант, але у випадку, коли збитки сягають десятків мільйонів євро, варто спробувати.

Джерело