Володимир Цой, MTI: про розвиток Intertop, бізнес в Казахстані, сірий імпорт та інше

За словами Цоя, через повномасштабну війну складно взагалі говорити про розвиток. Українські бізнеси очікували стабільності після відносно непоганого 2023 року, але реальність виявилася гіршою – продажі знизилися, а маржа впала.

В електроніці більшість продажів групи становить B2B, однак кінцевий попит все одно визначає результати.

У 2024 році виторг групи залишився на рівні 2023 року, але EBITDA зменшилася, а податки зросли.

Також підприємець відзначив складність вести бізнес на дві країни під час повномасштабної війни.

Коли компанія працює віддалено, важливо знаходити рівновагу: централізація допомагає з оптимізацією витрат, стандартизацією процесів, безпекою та фінансовими питаннями, але водночас вона може сповільнювати реакцію на зміни ринку. Людина на місці краще бачить ситуацію, ніж керівництво з Києва, - каже Володимир Цой.

До війни співробітники MTI могли їздити в Казахстан, проводити зустрічі, конференції. Зараз спілкування відбувається майже повністю онлайн.

Казахстанський бізнес досить великий, але від виторгу українського – менший в половину.

Intertop завжди асоціювався з взуттям, але останніми роками бренд активно додає одяг та аксесуари. Цой відзначив, що впізнаваність Intertop як магазину не тільки взуття, а й одягу, поступово зростає і саме це є стратегічною метою компанії.

Ідеальним співвідношенням бізнесмен назвав 25% взуття та 75% одягу, оскільки ринок одягу втричі більший. Наразі ситуація протилежна, однак ритейлер поступово змінює ситуацію, додаючи нові категорії товарів: одяг, аксесуари, косметику, товари для дому.

E-commerce стає ключовим трендом у fashion-індустрії, і ми адаптуємося до цього. Онлайн-продажі займають близько 20%, хоча цифри можуть відрізнятися залежно від методики підрахунку. Чистий e-commerce – це коли покупець замовляє товар і отримує його курʼєром або поштою. Але є й змішані формати: людина може замовити онлайн і забрати в магазині, або прийти в магазин і дізнатися, що в інтернет-магазині вибір більший у 100 разів, - каже Цой.

За його словами, навіть великі онлайн-ритейлери, такі як Amazon чи Rozetka в Україні, відкривають фізичні магазини, щоб поєднати офлайн і онлайн-продажі.

Минулого року компанія вийшла на ринок Киргизстану, відкривши там перший магазин Pandora.

Наразі це тестовий проєкт, адже у компанії ще не впевнені, чи достатньо великі там перспективи для повноцінного бізнесу, наприклад, запуску Intertop.

Киргизстан став логічним кроком завдяки ініціативі нашого казахстанського офісу. Виявилося, що Бишкек розташований всього за дві години їзди від Алмати – навіть ближче, ніж, наприклад, Полтава від Києва. Оскільки це спільний економічний простір, бар’єрів для бізнесу майже немає. Відкриття вимагало лише юридичних та бухгалтерських налаштувань, - пояснює бізнесмен.

Щодо інших ринків, у MTI поки вивчають перспективи. У нинішніх умовах складно ухвалювати стратегічні рішення в Україні, адже немає розуміння, як розвиватиметься ситуація.

Серед іншого MTI займається дистрибуцією техніки. Голова комітету Верховної Ради з питань митної та податкової політики Данило Гетманцев у січні оголосив план детінізації ринку електроніки. 

Володимир Цой відзначає, що проблема передусім повʼязана з Apple. Samsung, яким займається його компанія, теж може потрапляти в цю схему, але не так часто.

Цей феномен Apple тримається на кількох факторах. Перший – це бренд. Другий – різниця в цінах на різних ринках. У Samsung ціни більш-менш однакові у всьому світі, тому великого сенсу завозити їх "сірими" схемами немає.  Третій фактор – ухилення від сплати податків при імпорті.

У випадку Samsung подібних схем майже немає. Колись були проблеми з постачанням телевізорів у західних регіонах, але зараз це не відчувається. Щодо електроніки загалом – багато "сірого" імпорту повʼязано з комплектуючими: материнські плати, відеокарти, чипи пам’яті тощо. Вони займають мало місця, але коштують дорого, - відзначає Цой.

На думку бізнесмена, для вирішення цієї проблеми ухвалення одного лише закону недостатньо. 

Це комплексна проблема, що пов'язана з тим, як завозять товар, як його продають, яка відповідальність за порушення, хто контролює процес і яка відповідальність у контролюючих органів.

Сірий імпорт стосується не лише техніки та електроніки, у нещодавному інтерв’ю CEO Pandora Денис Овдієнко заявив, що в ювелірній галузі – 70% ринку в тіні.

Колись чув, що за деякими оцінками ми займаємо близько 50% білого ринку України. Звучить фантастично. Якби ми справді мали таку частку ринку, Антимонопольний комітет давно б зацікавився. І У нас би щодня сиділи їхні представники. Тому за нашими оцінками велика частка ювелірної галузі знаходиться в тіні, - додав співвласник компанії.

Читайте також: Співвласник “Галі Балуваної” планує відкрити 2 тисячі закладів Gabar та понад 50 масштабних виробництв

Щодо розвитку Pandora він також зазначив, що зараз мережа не відкриває дуже багато магазинів і швидше оптимізується. Більшість нових точок відкривається на заході країни.