Владислав Чечоткін: Rozetka від початку війни перевірили 97 разів

Маркетплейс Rozetka падав і підіймався паралельно з подіями в країні. В березні місячний виторг компанії зменшився з 4 млрд грн до 23 млн грн, а вже з серпня, за словами співвласника Rozetka Владислава Чечоткіна, компанія щомісяця продає на таку ж суму, як і рік тому. Річний виторг компанії до війни складав $2 млрд.

Rozetka — один із перших ритейлерів, який почав оснащувати свої відділення генераторами та пристроями Starlink. У дні найглибших блекаутів торговельні точки компанії ставали окремими «Пунктами незламності».

Компанія не лише піднялася на ноги, а й розвивається. Серед останніх новин — вихід на ринок Польщі. Які кроки зробила Rozetka на шляху відновлення, розповів в інтерв’ю Forbes Владислав Чечоткін, який заснував Rozetka разом зі своєю дружиною Іриною у 2005 році.

— Яка нині частка ринку в Rozetka?

— Ніхто не знає, тільки припускаємо. З побутовою технікою ситуація погана: коли немає світла, то телевізори, холодильники, пральні машини нікому не потрібні. Rozetka традиційно сильніша в портативній електроніці: ноутбуках, мобільних телефонах. Тут наша частка значно зросла. Гадаю, що вона становить у всьому ринку понад 50% за ноутбуками, дрібною електронікою та близько 30% — за телефонами, смартфонами.

— Ви повернули собі частку, що була торік?

— Ні, ми наростили частку. Важко сказати на скільки, бо немає єдиного точного вимірювача, але цього року вона буде трохи вищою, ніж була в 2021 році.

А за третій-четвертий квартал, коли ми відновили логістику, буде помітно вищою, ніж за аналогічний період 2021-го.

— Який обсяг виторгу прогнозуєте за 2022 рік?

— Я не готовий чітко сказати. Виторг буде нижчим. Випала половина першого кварталу, другий — жахливий. Третій і четвертий квартали ми почуваємося краще, набагато краще, ніж могли б.

— Завдяки чому Rozetka змогла вийти з тяжкого становища?

— Насамперед завдяки нашим Збройним Силам і Теробороні. Якби вони не відкинули ворога з Київської області, якби не втримали його на північному та східному напрямках, то ні про яку Rozetka й жодну Україну не йшлося б.

По-друге — удача. Адже будь-якої миті може прилетіти ракета. Чому вона впала тут, а не на 100 метрів ближче чи далі? Нам пощастило, що ракети не прилетіли до нас і ми змогли продовжити роботу.

По-третє — ми будували систему багато років, і в цій системі головним був клієнт. Це надавало надійності системі. Звичайно, ніхто не очікував на війну, і вона показала, що трохи смішно говорити про надійну систему. Але майже ніхто з наших ключових людей не зник. Не зникли ключові компетенції в компанії, залишилися клієнтоцентричність, довіра клієнтів до компанії. Ось завдяки цьому ми швидко повернулися до всіх процесів.

Наприкінці лютого та в березні ми працювали як волонтерська організація — роздавали та постачали тих, хто потребував харчових продуктів, зв’язку, комп’ютерів тощо. Ми розосереджували товар для того, щоб знизити потенційні втрати в березні. У квітні ми вже почали відновлюватися, коли зрушилась логістика, коли вже трохи почали відновлювати дороги, Київську та Чернігівську області було звільнено від рашистів. Люди хочуть жити й користуватися благами цивілізації, а ми можемо їх надати. Завдяки цьому ми повернулися.

— Як змінилися ваша й Іринина ролі в Rozetka?

— Значно більше операційної роботи й величезна кількість поточних викликів просто зараз. Тут Ірина поза конкуренцією. На передовій гасить пожежу. Перебудовувати систему на льоту й міняти колеса в поїзді, що їде, — це про неї.

— Вона ще більше залучена до бізнесу?

— Вона й раніше була дуже глибоко залучена. Всі люди по-різному реагують на стрес, і в цьому плані вона — підтримка й опора нашої компанії.

— Як змінився масштаб вашої особистої благодійності?

— Я не назвав би це благодійністю. Благодійністю опікується моя дружина. Те, що роблю я, не можна відокремити від компанії: це допомога нашим захисникам. Я боюся, що це звучатиме дуже голосно, але працюю на перемогу. Це мільйони гривень щомісяця, але абсолютних цифр я не називаю.

— В Ірини є проєкт медицини для цивільного населення?

— Так. Там сотні тисяч гривень щомісяця вже багато років. Вона почала його ще з 2008–2009 років. Вона не говорить про це, і я намагаюся обережно обійти цю всю тему. Там кошти на дитячу медицину в значному обсязі вже багато років.

— Ви кажете, що компанія почувається краще, ніж могла б. Що ви маєте на увазі?

— Нам вистачило сил, засобів та передбачливості для того, щоб організувати «Пункт незламності» в себе. Почали це робити значно раніше за державу. Ми обладнали майже всі магазини генераторами. У величезної частини наших магазинів є старлінки. Ми допомагаємо людям, де є наші магазини, з обігрівом, електрикою, звʼязком.

Наші війська повернули Херсон, і ми одразу, за чотири дні, почали працювати в цьому місті. Частина людей залишилися там, і вони залюбки повернулися на роботу. Ми були одними з перших, якщо не першими, хто повернувся до Бучі й Гостомеля. Так само ми відновлювали свої магазини й повернули там операції.

Ми розуміли, що Кременчук у небезпечному становищі. У понеділок, напередодні обстрілу, коли в ТЦ Амстор влучила ракета, ми ще раз наполегливо попросили людей дотримуватись правил безпеки під час тривоги, просити клієнтів залишити магазин та готуватися до можливих ударів. Коли прилетіла ракета до ТЦ, ніхто з наших людей серйозно не постраждав. Двоє дістали контузії, але ніхто з клієнтів не постраждав. Наші хлопці буквально за тиждень уже знову були на роботі в іншому магазині.

У тому ж Херсоні ми не вивезли товар, коли місто вже було окуповане. Ми могли вивезти звідти гроші. Але не вивезли, і вони пішли на допомогу нашим людям у Херсоні. Я думаю, що це врятувало життя. Але щонайменше врятувало нерви й дало людям можливість покинути окуповану територію або залишитися й чекати на звільнення, але в кращих умовах.

— Rozetka втратила 26 магазинів через війну. Їх відновлюють?

— Якісь магазини були в окупації, якісь залишилися в ній, якісь були пограбовані та знищені, якісь пограбовані своїми ж. Після того, як з Гостомеля вийшли росіяни, ми прийшли відразу ж із військовими, і нам сказали, що все заміновано. Потім ми прийшли, і в магазині не залишилося нічого. Винесли взагалі все, навіть меблі, — все. А є магазини, які згоріли, вибухнули, як у Макарові чи Маріуполі. До 24 лютого ми мали 270 магазинів.

— На складі у вас нічого не постраждало?

— Він був у зоні боїв. Люди туди не хотіли їхати, зайвий рух транспортом призвів би до того, що нас просто підірвали б. Він не працював так, як мав працювати. Якщо говорити про удачу, то до війни ми розпочали велике будівництво за 400 метрів від складу, і туди кілька разів прилітало. 400 метрів для сучасної війни — нічого. Тут чиста удача. Прилітало по будівництву, а по складу нічого не прилітало. До мирних операцій цей склад перейшов 25–26 березня.

— Чи є якісь результати щодо відкриття у Польщі?

— Поки що все відбувається дуже повільно, і хвалитися нічим. Ми на стадії укладання договорів, і для нас це просувається надзвичайно повільно. Поки що тяжко.

— Як поновився товарообіг у Rozetka?

— Із серпня Rozetka близька до торішнього товарообігу. Нині, щоправда, через блекаут менше.

— Якого висновку ви дійшли щодо війни?

— Важко сказати, бо війна ще не закінчилася. Але вже видно, що велика організація переживає якісь моменти набагато гірше, ніж малі. Маркетплейси й тисячі дрібних підприємців реально рулять зараз. Це було прогнозовано, але зараз видно, наскільки краще вони почуваються.

— Наскільки побільшало продавців на маркетплейсі?

— За моїми відчуттями, кількість збільшилася на 30%. Співвідношення товарів, що продаються в Rozetka, перекосилося дуже сильно на користь маленьких продавців. Коли ви зараз ідете на Rozetka, то більшість товарів, які вам потрібні, є на маркетплейсі, у наших партнерів.

— Ви почали менше партій купувати через ризики?

— Більшість постачальників зупинили кредитні лінії та просять передоплату. Більшість постачальників не страхують товар. А клієнти хочуть жити, як раніше, урізноманітнити те, що вони купують та споживають.

— Скільки працівників Rozetka ви вже поновили?

— 50% від кількості тих, що працювали.

— Яка головна зміна відбулася в Rozetka за місяці війни?

— Я не знаю, бо ми робимо те саме, що робили й до цього. Змінилося те, що в 2021 році ми підійшли до нашого розвитку агресивніше, ніж зазвичай, почали будуватися без огляду на потенційні ризики, але доля дала нам по руках за це.

— Державні перевірки бізнесу повернулися?

— Я не розумію, яка взагалі стратегія в держави щодо підходу до бізнесменів. Інвестицій немає, кредитів немає, воєнні ризики величезні. Податковий тиск в Україні цілком можна порівняти з Європою. До того ж дуже активізувалися перевіряльники.

Rozetka від початку війни перевірили 97 разів. Поки що всі штрафи номінальні — від 1700 до 51 000 грн, усі штрафи формальні і щодо кожного з них ми судимося.

Визначімо, який план в української держави. Ми хочемо зачистити наявний бізнес в Україні, щоб потім прийшли західні інвестори й розвивали нашу країну?

Абсолютна більшість у країні розуміє, що зараз не платити податки — злочин проти держави. Це вже не дрібні ігри, а питання честі бізнесу. Але водночас перевіряльник не знаходить порушень у нас, але продовжує ходити. Які мета і стратегія цього всього?

— Які плани бізнесу Rozetka?

— Головний план — вижити. Ми продовжуємо розвиватись, тимчасово не з тією швидкістю, з якою розвивалися до цього. Хочемо бути ближче до наших клієнтів, забезпечувати прогнозовану та максимально швидку можливу логістику. Хочемо бути номером один. І сподіваємося, що наша частка допомоги нашим захисникам та волонтерам наблизить нашу перемогу.

Читайте також: Максим Гаврюшин: Запуск ТРЦ Fabrika відбуватиметься в 2-3 етапи