Від полтавського ринку до інших країн. Як мережа “Аврора” підкорює Україну та ЄС
Початок
Старт діяльності “Аврора” був досить скромним, каже Тарас Панасенко. Разом з Левом Жиденком вони запустили цей концепт, організувавши першу торгову точку в селищі Опішня на Полтавщині.
Це був простий розкладний стіл на ринку, з якого я і продавав різноманітні дрібнички, необхідні для господарства. У процесі цієї першої спроби зрозумів, що стояти і чекати на клієнтів – справа утопічна і не принесе результатів. Щоб привернути увагу, потрібно було цікаво рекламувати та просувати товари. Тоді обсяги продажу зростають в рази, – згадує підприємець.
Наступним етапом було відкриття невеликого магазину на міському ринку в Полтаві, де Жиденко виступав інвестором, а у Панасенко була роль концептуального та executive директора, який втілював ідеї в життя.
Кількість магазинів поступово збільшувалася і масштабувалася – з малих населених пунктів на великі міста.
Цікаво, що перші магазини мережі мали назву “Хватай”, однак вона виявилась невідповідною для подальшого розвитку ритейлера, тож власники вирішили змінити її на “Аврору”.
Ця назва символізує яскраву богиню вранішньої зорі й швидко запам'ятовується. Ще ми відчували паралель з великими компаніями – Apple та Amazon, які також починаються з літери "А", – підкреслює Тарас Панасенко.
Концепція та розвиток
Мережа створювалася за концепцією "доларових" американських магазинів, які дуже активно розвиваються у США.
Коли я відвідував Америку студентом по програмі Work & Travel, подібні магазини буквально рятували, оскільки достатньо грошей не було. Тоді й народилася ідея створити подібну мережу в Україні, – пояснює Панасенко.
Наразі "Аврора" налічує 1306 магазинів по всій Україні, за винятком тимчасово окупованих територій. Останнім часом компанія активно розвиває експансію у столиці та західних регіонах, зокрема у Закарпатській та Івано-Франківській областях.
В компанії офіційно працевлаштовані близько 11 тис. працівників, які отримують повністю «білу» заробітну плату. Також ритейлер підтримує українських виробників, 15 з яких вже почали експортувати товари для "Аврори" в ЄС.
Підкорення столиці
Перші кроки в Києві ритейлер зробив ще у 2010 році, однак тоді приголомшливому успіху завадила висока вартість оренди та невелика впізнаваність бренду на тлі локальних конкурентів.
Наповну "розсмакували" «Аврору» в столиці після 2022 року. Наразі Київ має гарні результати, там функціонує понад 70 магазинів. Тож ми продовжуємо інвестувати та розвивати мережу у столиці, – каже співзасновник компанії.
Магазини мережі не зупинялися навіть 24 лютого 2022 року. Напередодні повномасштабної війни топ-менеджмент “Аврори” створив «штаб безпеки», де розроблялися сценарії можливих подій та відповідних дій.
Втрати через війну та повернення після деокупації
З початку вторгнення компанія втратила близько 150 магазинів, а збитки за попередніми розрахунками сягнули 250 млн доларів.
Було зруйновано або пошкоджено частину приміщень, зокрема у Харкові через пряме влучання ворожої ракети все згоріло вщент.
Наразі офіційно втраченими СЕО називає близько ста магазинів на окупованих територіях.
У Донецькій області із 24 магазинів "Аврора" працює один лише один - у місті Білозерське. Решта були або зруйновані, або зачинені.
Магазини в окупованих Маріуполі, Мелітополі, Сєвєродонецьку розграбовані, зокрема у Маріуполі окупанти облаштували власну торгову точку під вивіскою «Автозапчастини».
Після деокупації мережа поверталася в міста та селища, вже відновлено роботу:
- на Донеччині – 16 магазинів у звільнених містах, останній – у місті Селидове;
- у Херсонській області – 7 торгових точок;
- на Харківщині – 5, зокрема у Балаклії, Шевченковому, Ізюмі, Боровій;
- у Чернігівській області – вся мережа;
- на Сумщині – всі магазини.
Одними з перших ми розпочали роботу у Херсоні. Там дивовижним чином вдалося зберегти весь товар. Власники приміщення законсервували його, щоб не проникли окупанти. Проте, на жаль, були й такі недобросовісні орендодавці, які використали ситуацію з рашистами і незаконно перепродали весь наш товар, – каже Панасенко.
Рішення відновлювати роботу у деокупованих населених пунктах Панасенко не вважає ризикованим чи надто передчасним, адже воно базується насамперед не на економічній вигоді, а на соціальних зобовʼязаннях забезпечувати українців товарами першої необхідності.
