Тінізація ритейлу: скільки втрачає державний бюджет через торгівлю “з-під поли”

Згідно з даними аналітичної агенції GT Partners Ukraine, 82% продовольчих ритейлерів в Україні — це локальні оператори, які працюють в межах одного регіону. Саме ці компанії демонструють найвищі темпи розвитку, відкривши у 2024 році 375 нових торгових точок, що складає 40% від загальної кількості нових магазинів.

Проте саме у цій частині ринку спостерігається високий рівень порушень, починаючи з ухилення від використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) до дроблення великих мереж на фізичних осіб-підприємців для мінімізації податкового навантаження. 

Ці схеми дозволяють значно знизити операційні витрати, зокрема на фонд оплати праці, та уникати податкових зобов’язань. Це створює нечесну конкурентну перевагу для таких компаній над легальними ритейлерами, що працюють у рамках чинного законодавства.

Аналітики GT Partners Ukraine зазначають, що зростаюче податкове навантаження сприяє подальшій міграції “білих” і “сірих” операцій у тіньовий сектор. 

Виробники змушені переносити додаткові витрати на кінцевих споживачів. Однак цей ефект буде поступовим і триватиме протягом року, залежно від маржинальності окремих компаній, — зазначають експерти.

Поширеними тіньовими практиками у продовольчому ритейлі ключове місце займає неофіційне працевлаштування та уникання застосування РРО. 

Також особливою проблемою є формальне дроблення великих мереж на армію ФОПів, кожен з яких має пільгове оподаткування. Така практика дозволяє знижувати податкові зобов'язання в рази, що значно ускладнює боротьбу з ухиленням від оподаткування. При цьому більшість таких ФОПів не ведуть реальної господарської діяльності, а є лише інструментом для заниження податків.

До цих практик додаються ще торгівля “сірим” імпортом, що потрапляє в Україну як контрабанда або через умисно занижені інвойси, а також реалізація контрафактної продукції або нелегальних підакцизних товарів — зокрема алкоголю та тютюнових виробів. 

За оцінками експертів, лише недоотримані податки від зарплат, що виплачуються неофіційно, становлять десятки мільярдів гривень на рік. Крім того, втрати бюджету зумовлені несплаченим ПДВ, єдиним податком, митними платежами та акцизами. 

Однак приклади успішної детінізації є. Як свідчать дані, ефективна боротьба з тіньовими практиками забезпечила значне зростання податкових надходжень у різних секторах економіки. Так, сплата податків автозаправними станціями (АЗС) у 2024 році зросла з 4,7 до 9,8 млрд грн.

Також понад половина інтернет-провайдерів підвищила свої сплати на понад 50%, а деякі збільшили податкові внески в 3–4 рази, що свідчить про позитивні тенденції у зростанні офіційних доходів.

Крім того, посилення боротьби з тіньовими практиками на ринках тютюну та алкоголю, включаючи контрабанду, контрафакт та “сірий” продаж, сприяло збільшенню акцизних надходжень на 10-20%, що становить сотні мільярдів гривень для бюджету.

Детінізація ритейлу вимагає не лише законодавчих змін, але й механізмів галузевого саморегулювання. Зазначається, що одним із прикладів такого саморегулювання є впровадження галузевих меморандумів, як це сталося у банківському секторі з боротьбою проти “грошових мулів”. Коли учасники ринку проявили відповідальність і втручання законодавців не було потрібне.

Читайте також: Food-ритейл в Україні: де зростала торгівля торік та чого чекати у 2025 році (дослідження)

Лідери ритейл-галузі можуть розробити власні стандарти, що передбачають офіційне працевлаштування, справедливі умови оплати праці, обов’язкове використання РРО/ПРРО, а також виключення сірого імпорту та контрафактної продукції.