Шопліфтинг в Україні: які товари набільше крадуть у супермаркетах та як з цим бореться ритейл

За офіційними даними Офісу Генпрокурора, крадіжки залишаються одним із найпоширеніших майнових злочинів в нашій країні. Протягом січня-жовтня 2023 року, поліціянти зафіксували 73,6 тис. крадіжок, в 56% випадків (41,5 тис.) проти фігурантів відкрито кримінальне провадження.

Місця вчинення правопорушень принципово не змінились, цього року, як і раніше, найбільше крадуть зі складів, баз, магазинів та інших торговельних точок, далі йдуть квартири та автомобілі.

Зауважте, що наразі отримати судимість можна за крадіжку товарів на суму 268,41 грн та більше, якщо сума вкраденого менша - злочинець отримує лише штраф у розмірі 850-1700 грн або 80-240 годин громадських робіт.

Більшість товарних найменувань у продовольчих магазинах коштує дешевше граничною суми, тож чимала частина крадіжок попадає в адміністративну, а не кримінальну статистику. Цих даних у відкритому доступі немає, тож орієнтуватись можна на представників галузі. Останні запевняють, що кількість шопліфтерів в останні роки зменшується.

Щодо "ЕКО Маркету", то ми спостерігаємо тенденцію до зменшення обсягів шопліфтингу. Можливо, це пов’язано зі загальним збільшенням рівня свідомості людей, розумінням важливості діяти правильно не тільки в тому, що стосується війни, але й в усіх сферах життя, - каже заступник гендиректора "ЕКО Маркет" з питань безпеки Анатолій Самойленко.

За словами Самойленка, скороченню кількості дрібних крадіжок сприяють нові підходи та технології у галузі безпеки. Так, “ЕКО Маркет” модернізує відеоспостереження, антикрадіжні системи, частина товару оснащується спеціальними електронними чіпами. Відтепер камерами користуються не лише представники служби безпеки, а й інші працівники магазину, для кращого контролю.

У мережі магазинів “КОЛО” за останній рік підходи до безпеки суттєво не змінювали, точки ритейлера як і раніше оснащені протикрадіжними рамками, а певні товари проклеюються магнітними стрічками.

*Інші ключові гравці ринку відмовились коментувати питання з двох причин: браку статистики та невідповідність їхній медійній стратегії темам, пов'язаним з криміналом.

Статистика схожа у обох мереж, найбільш популярними серед шопліфтерів є алкоголь, солодощі, ікра червона, сири, кава, консервація. Тому причини крадіжки навряд чи можна пояснити бідністю населення в умовах війни, адже соціально значимі продукти щоденного вжитку майже не крадуть.

На думку співбесідників видання, повномасштабне вторгнення не змінило звички крадіїв, а також соціальну чи вікову групу до якої вони належать.

Я б не сказав, що шопліфтери - це якась певна соціальна група в класичному розумінні цього слова. В основному це особи, які займаються крадіжками професійно. Зазвичай абсолютна більшість покупців розуміють, що мати проблеми з законом через умовну шоколадку - явно погана ідея, - каже Анатолій Самойленко.

Цікаво, що формат магазинів convenience store, тобто “поряд з домом”, має значно кращу ситуацію з крадіжками, адже продавці часто знають в обличчя своїх клієнтів.

Аудиторія магазинів – постійна, регулярна, це мешканці наближеного житлового комплексу чи району. Тому кожен магазин має своє сформоване ком'юніті, високий рівень довіри до клієнтів, і, відповідно, низький чи майже відсутній рівень втрат від виносу неоплаченого товару, - каже CEO мережі "КОЛО" Марина Сергієнко.

А от каси самообслуговування суттєво не впливають на кількість крадіжок, скоріше покупці можуть помилитися при самостійному скануванні товарів.

Розпаковка товару у залі також не є серйозною проблемою, це поодинокі випадки які здебільшого вирішуються безконфліктно і гість просто оплачує такий товар.

Обидві мережі відзначають складнощі із наймом охоронців, однак не вбачають критичної проблеми з працевлаштуванням фахівців з безпеки.

Частково кадрового голоду вдалося уникнути завдяки зміні гендерного складу в структурі служби безпеки мережі. 

Оптимізувати роботу допомагають нові технології. Також персонал мережі пройшов спеціальні курси, а більшість спеціалістів є взаємозамінними.

А от формат магазинів “біля дому” взагалі не передбачає фізичну охорону, тож ритейлер замовляє послуги з охорони окремих об’єктів та оперативного реагування на надзвичайні ситуації у спеціалізованих компаній.

Читайте також: Прибутки, виторг та динаміка: рейтинг топ-25 ритейлерів України

Всі закладають у свій бізнес певний відсоток втрат від крадіжок, шопліфтинг є і Європі, і в США. Однак, в Україні з кожним роком спостерігається тенденція до покращення ситуації завдяки розвитку технологій у сфері безпеки та впровадженню нових організаційних практик. Тому я б не сказав, що зараз це серйозна проблема – скоріше це прикра частина діяльності для кожної продуктової мережі,- констатує Самойленко.