Суд арестовал облигации ТРЦ Lavina Mall на 1 млрд. грн.
Прокурори ініціювали арешт облігацій Lavina Mall майже на мільярд гривень. ТРЦ звинувачують у відмиванні грошей, власника називають громадянином Росії, а також у схемі згадують низку фінансових компаній та Нацкомісію з цінних паперів.
Ціль арешту
Один із найбільших у Києві ТРЦ Lavina Mall, який постраждав від авіаудару російських окупантів, відновив роботу 10 травня. Наступного дня київський суд заарештував випущені у 2018-2019 роках облігації ТРЦ на 962 млн. грн. Причина — підозра у фальсифікації фінансової звітності та відмиванні грошей.
Ініціатором арешту виступила Київська міська прокуратура. Там попросили накласти арешт на облігації ТРЦ у рамках розслідування Нацполіцією схеми з нібито незаконним використанням цінних паперів. За версією слідчих, низка фінансових компаній, використовуючи облігації ТОВ «ТРЦ Лавіна», фальсифікували свої показники та виводили гроші в тіньовий обіг, а сам центр за допомогою випуску знищував та мінімізував податки.
Суть звинувачень
У червні 2018 року ТРЦ вирішив випустити відсоткові іменні облігації на суму 961,7 млн. грн. У проспекті емітента зазначено, що виручені кошти мали піти на забезпечення господарської діяльності.
Зокрема, 500 млн грн планувалося витратити на добудову другої черги ТРЦ, а 462 млн – на погашення частини боргу (близько $17,7 млн із $65 млн) перед компанією-власником торговельного центру – Iksoria Business Limited (Кіпр). За даними публічних реєстрів, кінцевим бенефіціаром якої є Вагіф Алієв.
Проте за версією слідства, підтриманої судом, «організована схема з випуску облігацій ТОВ «ТРЦ Лавіна» здійснювалася з метою збільшення витрат та зменшення податкового навантаження на підприємства у вигляді сплати відсотків за облігаціями за неринковими ставками».
Далі ці облігації купувалися та продавалися фінансовими компаніями та фізособами на позабіржовому фондовому ринку з великими знижками чи націнками. Ціни на них коливалися від 0,01 до 1500% від номіналу. Тобто облігацію за 1000 грн, наприклад, можна було купити за 10 грн та продати за 1,5 млн грн, заробивши величезний прибуток.
Так формувалися фіктивні доходи та кошти. У суді згадали дев’ять «страхових компаній» із трьома контролюючими особами, «вступивши в змову з посадовими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)», використали схему для фальсифікації своїх нормативів.
У справі фігурують ТОВ “І-Нвест”, ТОВ “КУА “Цікада”, ТОВ “ФК “Перший фінансовий посередник”, ТОВ “КУА “Паскаль”, ТОВ “Баккет”, ТОВ “Сігніфер”, ПрАТ “Майстер Брок”, РК «Придніпров’я» та ТОВ «ІК «Говерла». Більшість компаній мають ряд з 5-10 бенефіціарів з 20\10-відсотковими частками, що повторюються. Деякі вже встигли змінити назви та знаходяться лише за кодом ЄДРПОУ.
У свою чергу, ТРЦ Lavina Mall, за версією правоохоронців, витрачав свій дохід на обслуговування облігацій за завищеними ставками та сплачував менше податків, а фінкомпанії у змові зі службовцями НКЦПФР нібито виводили ці кошти у тінь.
Аргументи за і проти
Як доказ своєї правоти правоохоронці вказували, що за останні три роки ТРЦ показував зниження доходів, а у 2020 році взагалі зазнав збитків. Причина, на думку силовиків, полягає у неринкових ставках доходності.
Також правоохоронцями зазначається, що за даними ресурсу opendatabot.ua та YouControl, кінцевий бенефіціар Lavina Mall, український бізнесмен туркменського походження Вагіф Алієв вважається громадянином Росії.
З іншого боку, причина падіння доходів може бути прозаїчною — ринкові умови та пандемія COVID-19. У 2018 році (час випуску облігацій) Lavina Mall вперше вийшов на чистий прибуток, який почав скорочуватися вже наступного року. Незважаючи на суттєве зростання чистого доходу у 2019 році (на 22%), витрати ТРЦ зростали швидше (на 32%). А у 2020 році «інші операційні витрати» одразу зросли майже вчетверо порівняно з попередніми роками. У пандемічний рік ТРЦ, очевидно, зазнав збитків.
Фінансові витрати, через завищення яких, за версією правоохоронців, ТРЦ оптимізував оподаткування, у 2018-19 роках зростали в середньому на 70%, а 2020-го — на 20%. Значну частину фінансів керівництво Lavina Mall витрачало на виплату боргів своєму власнику без отримання прибутку.
Водночас, експерти звертають увагу на відсутність у рішенні суду згадок про конкретні угоди, де ціна коливалася в межах 0,01–1500%. За даними на сайті SMIDA, ціни на облігації поза біржею коливалися від 824 до 1025 грн, тобто 82–103% від номіналу.
Теоретично, як зазначив керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій, облігації могли б проходити поза увагою регулятора, але у рішенні судді не повідомляється джерело такої інформації. Крім того, прикриваючись загальною фразою “ціна на такі цінні папери на позабіржовому фондовому ринку України коливається”, можна вимагати арешт будь-яких облігацій.
Хотя действительно подобные выпуски облигаций интересны не только как способ привлечения средств для финансирования строительства, а как одно из известных средств оптимизации налогообложение.
Також цікаво, що зазначені правоохоронцями компанії відсутні у реєстрах та переліку небанківських установ та інших учасників ринків фінансових послуг, що контролюються НБУ. Отже, вони можуть вважатися страховими компаніями. У той же час поки в НКЦПФР і в ТРЦ Lavina Mall ніяк не коментують ситуацію, що склалася.