Найнижча вакантність серед ТРЦ України спостерігається у торговельних центрах районного формату

Вторгнення агресора на територію України і надалі продовжує негативно відбиватися на стані торговельної нерухомості. За даними експертів компанії UTG, сукупний вплив негативних факторів призводить до різкого зростання вакантності у ТРЦ до 19,4%.

Особливо спостерігається збільшення вільних площ в об’єктах регіонального формату, де вакантність на листопад цього року досягла 26,7%. Цей показник трохи менший у об’єктах окружного формату і становить 18,9%. А ось відсутність у складі районних торговельних центів великоформатних універмагів та помітної кількості російських брендів у минулому зіграла таким ТЦ на руку й призвела до помітно меншої вакантності у 7,3%. У той час як у великоформатних об’єктах в середньостроковій перспективі можна прогнозувати ймовірність продовження серйозних труднощів (відсутність якорів, універмагів, операторів розваг) при заповненні. Що у свою чергу спровокує новий виток переформатування/трансформації галерей у більшості об’єктів або навіть зробить неминучою необхідність реконцепції або реновації.

image | 2

В загальному обсязі, за даними аналітиків компанії UTG, для торговельної нерухомості України воєнних часів характерні:

1. Тотальний вихід російських мереж та відсутність достатньої кількості альтернативних українських або міжнародних універмагів на площі, що звільняються.

2. Закриття до закінчення військових дій міжнародних операторів — Inditex, H&M, IKEA, M&S/Gap.

3. Негативний вплив наслідків коронавірусу та загальний обмежений асортимент якорів посилився воєнними діями — адреналінові/сімейні/інтерактивні розваги, кінотеатри, ДРЦ, великоформатні фітнес-центри практично не функціонують.

4. Релокація національних мережевих магазинів у безпечні регіони, спроби експансії локальних (місцевих) мереж зі сходу країни до західних та центральних областей. Цей процес часто пов’язаний з необхідністю адаптації формату до зменшених площ магазинів через низьку вакантність у «спокійних» регіонах та відсутність альтернативних майданчиків.

5. Оптимізація торгових мереж та кількості діючих магазинів — зосередження лише на прибуткових об’єктах, закриття збиткових.

6. Уповільнення експансії аж до повної зупинки нових інвестицій у низці регіонів України.

7. Затребуваність магазинів формату стріт-ритейл (через епідемію коронавірусу та безпеки під час бойових дій), які поступово здають позиції останні кілька років.

8. Зміна портрета споживача у регіонах (забезпечені мешканці виїхали, приїхали переселенці), що часто викликає невідповідність представлених брендів доходам населення.

Читайте також: Як торговельні мережі України працюють в умовах постійного відключення електроенергії