Чому якірні супермаркети – must-have для українських ТРЦ?
Європейські експерти спеціально для видання Across-magazine прокоментували синергію ТРЦ та якірних супермаркетів, їх розвиток та переваги.
Нижче наведено коментар українського експерта – Віталія Бойко, CEO NAI Ukraine.
Які економічні вигоди отримує ТРЦ із появою у тенант-міксі продовольчого якоря?
Роздрібна торгівля продуктами харчування була і залишається однією з найважливіших якорів у будь-якому ТРЦ. Коли почали з’являтися перші торгово-розважальні центри, у багатьох пострадянських країнах частка витрат на продукти харчування та FMCG (Fast Moving Consumer Goods) становила близько 50% місячного доходу. Ще один важливий фактор – поява гіпермаркетів. Вони продавалося 60% непродовольчих товарів, які на той час були у дефіциті. Наприклад, коли в Луганську було відкрито перший Metro Cash and Carry, ноутбуки стали товаром, що найбільше продається.
Що отримує ТРЦ від присутності у ньому супермаркету?
По-перше, високий потік відвідувачів (від 1 000 до 15 000 осіб на добу у гіпермаркетах).
По-друге, ставки оренди продовольчих якорів в Україні варіюються від 100 до 300 євро за квадратний метр на рік.
По-третє, маючи товари FMCG, супермаркети іноді є основними генераторами трафіку у будні, що дозволяє іншим орендарям мати більш збалансовані продажі протягом тижня. Дизайнерський «Сільпо» у ТРЦ Атмосфера
Що, своєю чергою, отримують мережі супермаркетів від присутності в ТРЦ порівняно з окремими точками?
Супермаркети отримують ті ж переваги у торгових центрах, що й інші орендарі: синергію. Стандартизований супермаркет може залучити від 3 000 до 5 000 осіб, а гіпермаркет – від 10 000 до 15 000 чоловік. Регіональні торгові центри Києва відвідують від 50 000 до 70 000 осіб на добу, тож у мережах супермаркетів зростає аудиторія.
Також слід пам’ятати, що торгові центри майже завжди є пріоритетним вибором для покупок у вихідні дні. Відсутність супермаркету у складі ТРЦ призводить до втрати дуже високого трафіку у вихідні дні, а отже, до меншої комерційної ефективності.
Де можна побачити конкретні приклади інноваційних концепцій співпраці ТРЦ та продовольчих якорів у контексті діджиталізації та сталого розвитку?
Торгові центри створюють якісні платформи для розвитку онлайн пунктів доставки та самовивезення, наприклад, Pickup Point гіпермаркетів Auchan, що є МАФами площею 40 кв. м.
Яскравим прикладом запровадження сталого розвитку є проект «Лавка Традицій», який проводить українська продуктова мережа «Сільпо». Проект заохочує розвиток туризму, місцевої культури та виробництва. Сьогодні у проекті представлено 142 дрібні виробники, які продають свою продукцію у більш ніж 100 супермаркетах «Сільпо».
Які найпоширеніші проблеми можуть посилити конструктивну співпрацю ТРЦ та продовольчих якорів?
Для ТРЦ
Супермаркети прагнуть зайняти більш вигідне та зручне місце, наприклад, на першому поверсі. Великі супермаркети також намагаються не допускати інших великих орендарів продуктових магазинів чи спеціалізованих продуктових магазинів у ТРЦ. Також можливі заходи, спрямовані на обмеження кількості кафе та фуд-кортів через конкуренцію; із такими проблемами стикаються оператори.
Для супермаркетів
Для них є кілька потенційних проблем: торгові центри не завжди враховують вимоги операторів роздрібної торгівлі щодо форми чи розміру площ, відведених під супермаркет, а також необхідні канали зв’язку між комунальними службами, технологічними приміщеннями та торговельною залою.