Більше половини українських бізнесів не впроваджують інклюзивні практики – опитування OLX
Згідно з опитуванням OLX, проведеного з-поміж 1584 представників малого й середнього бізнесу, більше ніж половина бізнесів (50,67%) не впроваджує практики інклюзивності й безбар’єрності.
Основну частину опитуваних склали ФОПи – 54%, юридичні особи – 14%, а ще 37% відповіли “складно відповісти”.
Інклюзивність і безбарʼєрність
Більше 30% опитаних компаній не обговорюють із працівниками питання інклюзивності. Лише 24,05% мають досвід упровадження таких практик, а стільки ж лише планують реалізувати відповідні ініціативи.
Найменш активними в цьому питанні є ФОПи – понад 50% з них не впроваджує безбар’єрність та навіть не планує цього робити. В той же час юридичні особи частіше інтегрують такі практики у свій бізнес.
Лише 14% опитаних підприємців уже інвестували свої ресурси в створення безбар’єрного простору, 16% мають на це плани, а 43% респондентів не роблять таких інвестицій, більшість з яких – ФОПи.
Тільки 17,6% підприємців знають про державну програму компенсації витрат на облаштування безбар’єрних робочих місць, і лише 14% скористалися нею.
Підтримка співробітників
28,1% опитаних компаній заявили, що не мають соціальних програм для співробітників, оплачувані відпустки пропонують 12% бізнесів, а програми професійного розвитку – 8,3%.
Найчастіше серед соціально-вразливих груп, які працевлаштовані в компанії – люди від 45 до 60 років, на другому місці люди з інвалідністю, а на третьому – люди пенсійного віку.
Найменше ж компанії мають наймають студентів, неповнолітніх та учасників бойових дій. ФОПи і приватні підприємства вказали, що «ніхто з групи не працевлаштований».
Досвід бізнесів
Компанії, які працюють понад п’ять років, частіше впроваджують інклюзивні практики, а бізнеси з досвідом від одного до трьох років мають у планах такі ініціативи.
Найважливішими напрямами для успішного досвіду практик інклюзивності й безбар’єрності підприємці називають:
- особисте ставлення й підтримка;
- практичні ініціативи (створення пандусів, гнучкий графік роботи, виїзди до клієнта);
- навчання й тренінги (зокрема з толерантності й ментального здоров’я);
Деякі бізнеси зазначають, що безбар’єрність підвищує соціальний капітал компанії, роблячи її більш цікавою для клієнтів і партнерів.
Читайте також: Гетманцев подав законопроєкти про оподаткування дешевих товарів з іноземних маркетплейсів
Основними причинами відмови від впровадження практик інклюзивності та безбарʼєрності респонденти назвали практичні труднощі та недовіру до влади. Багато підприємців не відчувають підтримки з боку держави та вагаються в ефективності її ініціатив.
Найпопулярніші пости і сторінки
- Новини - Українська Рада Торгових Центрів
- У ТЦ Олді в Житомирі відкриється магазин Sinsay
- Zara повернулась. Як відновлення роботи Inditex сприйняли різні гравці українського ринку
- Українська Рада Торгових Центрів
- Українці все частіше обирають якісний текстиль місцевих виробників (дослідження)
- У ТРЦ City Center відкрилися нові магазини міжнародних мереж New Balance та Diverse
- Залучають студентів та жінок. Через війну будівельна галузь України потерпає від кадрового голоду
- Компанії Esprit подали заяви про банкрутство
- У Європі з'явиться перший магазин "міської мобільності" - що це
- В "АТБ" прокоментували бронювання працівників від мобілізації