Олександр Нікітін, ТОВ «МНС Інвестмент»: Те, що відбувається, — ніщо інше як ВІЙНА
Цим текстом хочу донести мою особисту позицію та позицію компанії «МНС Інвестмент» одним із засновників якої я є з часткою у статутному капіталі 30%. Мої партнери — Мауро Мамміна та Невіо Габріеле, громадяни Італії, та їхня сукупна частка становить 70%.
Крім того, що я засновник, я також є генеральним директором компанії, починаючи з моменту її заснування і до поточного часу. Усі дії на території України з розвитку компанії здійснював я та моя команда. На даний момент це понад 440 працевлаштованих співробітників і 57 відкритих магазинів.
Компанія з першого дня існування веде 100% прозорий бізнес на території України з точки зору законодавства. А це означає, що ми сплачуємо всі необхідні відрахування до бюджету та з першого дня офіційно працевлаштовуємо своїх співробітників.
90% всього часу з моменту заснування компанії я фактично живу в Україні, з 2013 року. На території України я перебуваю на законній підставі, яка обумовлена постійним посвідкою на проживання. Свідок на проживання я отримав на підставі того, що моя Мама народилася в Україні, у місті Кіровоград. Також безліч близьких родичів мешкають тут. Я є податковим резидентом України та повністю сплачую всі податки на користь України.
Щомісяця, приблизно на тиждень я виїжджав до Санкт-Петербурга, побачити друзів та близьких родичів. І цього разу ця поїздка припала на період 19-28.02. Будучи там, я став свідком тієї жахливої драми, яка розгорталася в рідній для мене країні, з якою я майже повністю пов’язав своє життя. Мені було нестерпно боляче перебуває в РФ, коли мої співробітники і всі ті, кого я давно знаю особисто, перебувають у місці військових дій, які почала країна, громадянином якої я є. Мені стало дуже соромно і соромно досі за те, що творить РФ.
Я взяв найближчий квиток до Будапешта і вилетів 7 березня, щоб зустріти та підтримати родичів, які були змушені тікати з Харкова. Також запропонував допомогу всім, кого знаю.
Для мене це особиста трагедія, бо майже чверть свого життя присвятив Україні. А якщо брати до уваги дитячі роки, то понад половину. Я розпочав діяльність у період Майдану та пережив разом зі своїми співробітниками безліч потрясінь дотепер. Ніколи не було легко. Але сила нашої організації полягає в її згуртованості, тому що ми дбаємо один про одного майже як сім’я, а не як колеги. На даний момент, навіть з огляду на послаблення у трудовому законодавстві, я прийняв рішення продовжити виплачувати зарплату доки у нас є ресурси. Так як люди, з якими я працюю, є пріоритетом номер один. Не буде співробітників, не буде компанії. Одним із основних ресурсів для цього, на даний момент, є відновлена діяльність магазинів, насамперед магазину в ТРЦ Forum Lviv. Фактично, це дає можливість вижити співробітникам на всій території України. І слава Богу вони всі в доброму здоров’ї.
Також повідомляю про те, що у мене є корпоративні права в одній із організацій РФ і найближчим часом я маю намір від них відмовитися, оскільки повністю поділяю тезу про неможливість сплачувати податки на користь держави, яка дозволяє собі творити жахливі речі. Те, що відбувається, — це ніщо інше, як ВІЙНА і інакше називатися не може. Я солідарний із народом України і не підтримую дії Російської Федерації.