Генератори – не вихід. Як перебої з електроенергією впливають на українських виробників та ритейлерів

Щороку “Львівська майстерня шоколаду” виготовляє близько 720 т продукції на своїй фабриці у Львові.

Підприємство заживлене від трьох генераторів потужністю 30 кВт кожен. Вартість електрики від генераторів у 2–3 рази більша, ніж з мережі. Через це виробник намагається підлаштувати виробничі цикли під відключення, щоб користуватися альтернативними джерелами живлення якомога менше.

Втім, періодична робота на генераторах поки що не впливає на кінцеву вартість продукції.

Цілком можливо, що будемо коригувати ціни, якщо збільшиться частота й тривалість відключень електроенергії, – відповіли в прес-службі.

У собівартості продукції “Львівської майстерні шоколаду” електроенергія займає 3%, але ця частка може зрости щонайменше вдвічі, якщо період роботи на генераторах зросте.

З цією проблемою стикнулись усі харчові підприємства України, співзасновник групи компаній "Хлібодар" Борис Шестопалов підтверджує, що генератори недоцільно використовувати для повного циклу виробництва.

Ми їх вмикаємо, щоб не залишати продукцію в печі або для відвантаження готового товару, – розповідає він. У собівартості хлібної продукції електроенергія складає близько 5%.

Дефіцит електрики лише одна з багатьох проблем виробників хліба, на ціну виробів також впливає дефіцит критично важливих працівників і зростання вартості зерна, каже директор хлібзаводу «Київхліб» Юрій Дученко.

Ці чинники вже збільшили собівартість виробництва хліба на 10%, а найближчими місяцями він подорожчає ще на 20%.

Молочна галузь чи не найбільше страждає від аварійних відключень, адже молоко потрібно зберігати при низькій температурі, для цього потрібне безперебійне постачання електрики, пояснює голова ради директорів "Союзу молочних підприємств України" Вадим Чагаровський.

Паливно-енергетичні витрати у структурі собівартості молочки становлять близько 8-10%, однак є модернізовані підприємства, де цей показник знижено до 3%.

Перехід молочки на генератори, безумовно, вплине на ціни для споживачів, – каже Чагаровський. За його прогнозом, спочатку здорожчання сягне 10%, до осені – 25–30%.

Українські ритейлери підтверджують ріст цін на продукти через перебої у виробників, так, червні–липні рибні консерви, соняшникова олія, майонез у найбільшій українській продуктовій мережі АТБ подорожчають на 5–15%.

Серед причин у прес-службі називають: перебої з електрикою, девальвацію гривні, здорожчання логістики.

У Auchan фіксують зростання цін на хліб та цукор, що спричинено зупинкою деяких виробництв в очікуванні стабілізації в енергетиці, каже директор з продажів «Auchan Україна» Сергій Федоровічев.

Також перебої зі світлом впливають на своєчасність виробництва соків та напоїв, проте критичної ситуації в мережі немає, запевняє Федоровічев.

Ритейлер Varus поки що не бачить зміни цін через енергокризу, але скоротив пропозицію "фреш" та "ультра фреш", адже такі продукти швидко псуються.

Fozzy Group теж поки що не змінює ціни, але пресслужба компанії визнала, що невеликі локальні підприємства, які не мають генераторів, скоротили поставки.

Єдиним виходом з ситуації виробники продуктів вважають досягнення максимальної автономності. 

До кінця 2024 року "Хлібодар" хоче стати максимально автономним від централізованого електропостачання.

Це буде комбінація сонячної, вітрової генерації і газових когенераційних установок, – каже Шестопалов. 

Кондитерський дім "Вацак" у середині цього лютого запустив дві газові установки від чеської компанії RSE, потужністю 1 МВт кожна.

Читайте також: Попит на кліматичну техніку росте попри складну ситуацію в енергетиці – аналітика OLX

Незабаром компанія отримає ще дві газові установки по 1,5 МВт кожна, власна потужність складе 5 МВт, каже Вацак.