Borsch to GO: як дві українки відкрили борщ-кафе у Кембриджі

Лілія у ресторанному бізнесі давно, жінка є співвласницею ресторану "Глек" у Києві, також разом з бізнес-партнеркою вона запускала ресторан "Думка" і заклад "Ідальго".

Останній так і не набрав популярності, заклад пропрацював 9 місяців у мінус і закрився, але саме цей досвід Лілія вважає чи не найбільш важливим.

Закрити ресторан куди складніше, ніж його відкрити. І ось цей складний та гіркий досвід виявився дуже корисним тут, коли в новій країні ти намагаєшся відкрити бізнес. Все нове – і ти ніби починаєш з нуля, і рухаєшся навпомацки маленькими кроками, як дитина, що тільки вчиться ходити, - розповідає українка.

Жінка опинилася у Великобританії ще за тиждень до початку повномасштабної війни і вирішила залишитись там у місті Кембридж.

Ідея відкрити такий заклад виникла у Лілії ще багато років тому, коли син привів її в Ramen vs Marketing.

Це було не схоже ні на що з того, що я бачила в ресторанному бізнесі. Підвал без вивіски. І купа людей стоять і з задоволенням їдять рамен. Тоді я подумала: а що, якби вони їли не рамен, а різні смачні борщі? Це було б теж круто. Минуло багато років, доки ця ідея, це насіння знайшло відповідний ґрунт і перетворилося на бізнес.

Остаточне рішення відкривати заклад у Великій Британії Лілія ухвалила після розмови з чоловіком і почала працювати над ідеєю.

Перше, про що подумала підприємиця - це українські жінки, які розкидані світом. Рестораторка передусім хотіла зробити бізнес, який міг би створити робочі місця для українців.

Друге - це відбудова України, на яку потрібні величезні кошти.

І, по-третє, я бачила, як багато Велика Британія зробила для українців. Скільком дала прихисток, скількох підтримала. Якщо я маю щастя не покладатися на соціальні виплати, а маю змогу щось робити самій, то відкрити бізнес і сплачувати тут податки – це мій спосіб віддячити країні, яка надала прихисток величезній кількості українців.

Також жінка впевнена, що українська кухня, а саме ресторани, які її пропонують, грають не останню роль у культурній дипломатії. Це найпростіший спосіб розповісти іноземцям про свою культуру та нагодувати водночас.

Після початку повномасштабної війни Лілія допомогла виїхати до Великої Британії близько 100 українським родинам та облаштуватися тут.

Згодом до країни приїхала і подруга жінки, яка мала досвід ведення бізнесу. Разом вони почали працювати над проєктом.

Українок дуже підтримала знайома родина англійців, у яких колись була власна кав’ярня. Подружжя пояснило, як працює ресторанний бізнес у Кембриджі.

У парках цього міста є спеціальні павільйони, які муніципальна влада здає підприємцям в оренду на 3 роки. Для отримання такого приміщення у користування необхідно виграти тендер, що вдалося подругам з другого разу.

Ми дуже хотіли спробувати й фактично пішли ва-банк. Відмовилися від спеціальних пільг, запропонували вищу оренду. А ще підготували купу документів, знайшли фінансового поручителя, представили детально концепцію. До кінця не знаємо, що зіграло вирішальну роль, але все разом спрацювало.

На розв’язання решти бюрократичних питань до старту пішло ще півроку. Також бізнес-партнерки подали документи на грант з підтримки молодого бізнесу. Посісти перше місце не вдалося, але українки все ж отримали невелику грошову премію.

Велика Британія – це стабільна спокійна країна. І, якщо чесно, здається, тут набагато менше, ніж в Україні, людей, які є підприємцями за духом. Це у нас кожен другий щось пробує, ризикує, експериментує, створює власну справу. В Англії такого темпу немає, тож держала активно заохочує людей ставати підприємцями, платити податки та створювати нові робочі місця.

Головна страва, звісно, борщ, але дещо адаптований до нової країни.

У Британії дуже популярний суп з сочевицею, саме її додають у борщ замість картоплі. А ще страва вегетаріанська, оскільки тут це дуже важливий та поширений тренд.

Зважаючи на велику кількість студентів у місті, команда закладу пропонує борщ у зручному форматі, а також різноманітні ланч-меню, наприклад - борщ, врап з грибами, шпинатом та сиром, весняний салат та напій “Мальва” з суданської рози. Такий сет коштує 12 фунтів.

Є і інші страви, наприклад налисники з сиром і канапки з перекрученим салом, медовик, Київський торт, шоколадний торт “Динамо”, рогалики «українські круасани» та спеціальна “кава Шушковського”. Рецепт цього кавового напою лікар з Одеси Віталій Шушковський, який, на жаль, помер минулого року.

Оскільки зараз до країни приїхала велика кількість українок, багато британських родин вже знає що таке борщ.

Але для всіх гостей Borsch to GO Лілія проводить дегустацію, розповідає про борщ та українську кухню.

Читайте також: Японський бренд Uniqlo створив лімітовану колекцію з принтами від українських художниць

Заклад отримує переважно теплі відгуки, Лілія на своїй сторінці викладає відео, в яких люди з різних країн діляться своїми враженнями від борщу.

У планах українки – протестувати бізнес-модель у Кембриджі, продовжити розвиток концепції за франшизою і готувати борщ в різних куточках світу.

БЖ