Як війна змінила шопінг українців у торгових центрах – відгуки ТРЦ

За даними дослідження Deloitte, 60% після початку повномасштабної війни почали рідше відвідувати заклади громадського харчування.

Що стосується торгових центрів, то до 24 лютого 2022 року, 2 з 5 українців — жителів великих міст — віддавали перевагу купівлі одягу та взуття в ТРЦ.

Але вторгнення видозмінило купівельну активність українців, вони почали менше купувати та більше економити, зосередились лише на необхідних товарах. Кожен другий житель мегаполісу підтверджує, що рідше став відвідувати торгові центри. Це спричинено такими чинниками:

• міжнародні fashion-бренди, такі як Zara, H&M, Bershka тощо, досі не поновили своєї діяльності в Україні. Саме вони були головним джерелом трафіку для ТРЦ;
• значно скоротилося відвідування кінотеатрів, які теж генерують чималий трафік для ТРЦ. 4 з 5 українців зазначили, що з початком повномасштабної війни менше ходять у кіно.

Зниження відвідуваності підтверджують і самі ТРЦ. Наразі трафік на рівні приблизно 70-80% від довоєнного, але має тенденцію до зростання.

А от показник продажів (конверсія), навпаки покращився.

Наразі відвідування ТРЦ більш зважені. "Просто погуляти" майже відсутнє, оскільки відключення електроенергії поодинокі. Майже кожен має мету відвідування, – каже директорка з маркетингу ТРЦ DREAM Надія Лінська.

У ТРЦ DREAM розповіли, що скоротили час на ухвалення рішень та ввели нову метрику - кількість годин, що тривала повітряна тривога.

Минулого року DREAM у партнерстві з ТРУДОЛЮБ реалізував проєкт ІНФОфеї DREAMа, який передбачав залучення до роботи людей старшого віку.

ТРЦ Караван оновив маркетингову стратегію, переглянув формат та наповнення івентів, а також стиль та канали комунікації

Загалом робота з ТРЦ – як з продуктом за логікою концепції Job to be done. Все це стає певною ідеологією постійного покращення та підвищення ефективності нашої роботи, - зауважують у торговому центрі.

У столичному Gulliver зменшили горизонт планування активностей до кварталу, а розважальні заходи трансформували в освітні, культурні та наукові проєкти.

Сьогодні люди потребують додаткової цінності перебування у ТРЦ. Тому ми обрали вектор просвітництва. Всі події абсолютно безплатні для відвідувачів, єдина умова – попередня реєстрація, - кажуть у Gulliver.

У Retroville відмовилися від великих розважальних заходів і змінили підхід до комунікаційної політики на більш обережний.

Канали комунікації залишились попередніми, але ми маємо бути обережні у своїх рішеннях, заявах. Там де інші можуть жартувати, закликати – ми не завжди можемо, - пояснюють у Retroville.

Одеський ТРЦ GAGARINN PLAZA подолав багато викликів під час блекауту, зокрема згадав про стару паперову розрахункову систему, друковану рекламу, навігацію. Скоротились терміни планування маркетингової діяльності.

Маркетинг під час війни – це опублікувати сториз із бомбосховища, шукати готівку по місту для оплати реклами, комунікувати з орендарями з різних куточків світу, але надавати перевірену інформацію в рекламному просторі.

Кількість орендарів, безумовно, зменшилась. Багато брендів змінили локації, а хтось закрився і чекає завершення війни. Але зараз можна виділити дві загальні тенденції: поява нових орендарів та зменшення кількості вільних місць.

DREAM вдалося не лише повернути старих орендарів, а й підписати понад 30 нових договорів про відкриття магазинів, кав’ярень тощо.

Gulliver відкрив безоплатний лекторій, на який запрошує цікавих спікерів з різноманітних галузей. Також ТРЦ реалізує проєкти у партнерстві з музеями Києва.

Шопінг поступово повертається у життя українців, а якщо восени повернуться міжнародні ритейлери, ТРЦ зможуть повернутися до довоєнних показників трафіку.

За час війни торгові центри в Україні перестали бути лише місцем для шопінгу та відпочинку і стали осередком безпеки та життєзабезпечення базових потреб.

Зважаючи на світові тренди, посилюється персоналізація послуг, понад 60% споживачів під час відвідування традиційного магазину використовують гаджети та інші цифрові пристрої.

Саме тому 9 із 10 найбільших світових ритейлерів планують інвестувати у цифрове самообслуговування, надаючи продавцю магазину повноваження консультанта зі споживчого досвіду.

Керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції Deloitte в Україні Олександр Ямпольський описує майбутній досвід клієнта так:

Ви заздалегідь забронювали паркомісце біля найближчого входу. Ваша перша зупинка у ТРЦ – це взуттєвий магазин, де продавець уже має вибір взуття вашого розміру на основі стилів, які ви попередньо обирали за допомогою власного цифрового аватара. Оплата відбувається у вашому смартфоні за 30 секунд, а потім ви йдете в магазин електроніки, щоб знайти нові навушники. Ви обираєте ті, що сподобалися вам найбільше, і знову використовуєте свій телефон, цього разу для сканування штрихкоду та гарантовано отримуєте найнижчу ціну. Провівши наступну годину на фудкорті, ви вирішуєте трохи відпочити у кімнаті для сну. А потім консьєрж зустрічає вас біля машини з вашими покупками, тож вам не потрібно нічого носити з собою.

Ще однією світовою тенденцією в розвитку торгових центрів - перегляд міксу орендарів та відмова від так званих якірних орендарів.

Читайте також: У Львові з’явиться новий 7-поверховий багатофункціональний ТРЦ

Це пов’язано зі зміною споживчої поведінки. На думку аналітиків Morgan Stanley, у розвинутих країнах ринок одягу "досягнув стелі" і переживає "структурний спад".

Споживачі і так мають багато одягу і будь-яка нова куплена річ не приносить щастя. Тому деякі великі ритейлери, зокрема GAP, Macy’s, Victoria’s Secret, йдуть з ТРЦ щоб знизити витрати на оренду та бути ближче до місць проживання покупців.

ЛІГА.Бізнес