Як торговельні мережі України працюють в умовах постійного відключення електроенергії
Після першої масованої атаки на критичну енергетичну інфраструктуру країни 10 жовтня, ритейл почав впроваджувати нові рішення у власні робочі процеси. Більш за все постраждав продуктовий ритейл, який критично залежить від безперебійної роботи холодильного та іншого обладнання. Асоціація ритейлерів України (RAU) опитала великі й малі продуктові мережі, представлені в різних регіонах про те, як вони справляються з новими викликами часу.
Менш за все пощастило торговельним точкам, розташованим у торговельних центрах. Адже магазин в ТЦ залежить від енергетичної системи цілого об’єкту, тому у випадку його закриття мережі вимушені простоювати. В той час, як в магазинах, які працюють в окремих будівлях, чи на перших поверхах житлових будинків є можливість використовувати дизель-генератори.
Так, у мережі магазинів Копійка до випадків нестабільного енергопостачання почали готуватися давно — у магазинах, складах та офісах вже встановили необхідне обладнання. Мережа АТБ, у свою чергу, закупила 60 стаціонарних дизель-генераторних станцій.
«Ще понад 300 штук закуплені й у найближчий час будуть встановлені на об’єктах. Такі генератори здатні повністю забезпечити роботу магазина чи офісу у разі повного знеструмлення», — повідомив начальник управляння з корпоративних комунікацій АТБ Сергій Демченко. Також додатково передбачено 18 пересувних дизель-генераторних станцій на базі автомобілів, кількість яких розрахована пропорційно кількості опорних магазинів.
Схоже рішення було прийнято й у мережі Ашан. Вперше технологію дизель-генераторів випробували ще 11 жовтня в одному з супермаркетів Львова. «Єдине — під час роботи на генераторах ми не маємо змоги виставляти товари до холодильників у торговій залі», — пояснила керівниця зі звʼязків із громадськістю Ашан Україна Олена Орлова.
В той самий час ритейлери зазнають збитків через те, що не встигають продавати швидкопсувні товари, зокрема м’ясну та молочну продукцію. В Ашан планують адаптувати товари власного виробництва, адже власні кулінарії та продовольчі цехи потребують багато електроенергії. Тож уже зараз змінюють їх графіки роботи та покращують асортимент. Наприклад, тимчасово більше робитимуть напівфабрикатів, замість готових страв.
Завдяки дизель-генераторам та джерелам безперебійного живлення також продовжують працювати каси та POS-термінали. Але сталість роботи платіжних та певних інших сервісів (програма лояльності, каси самообслуговування, функції мобільного додатку) наразі залежать від сталої роботи постачальників цих послуг. Тож у випадку проблем на їхньому боці іноді можуть відбуватися недовгі перебої. Але мережі намагаються мати шляхи вирішення й у таких випадках.
До того ж, під час енергетичного форс-мажору, можливе зростання кількості крадіжок товару, поки системи безпеки вимкнені. Тому торговельні мережі посилюють фізичну охорону й відеонагляд. Але, як заявляють ритейлери, ця проблема поки не стала масовою.
Читайте також: Як українським девелоперам вийти із кризи: практичні поради