Сергій Мізін, керуючий кременчуцьким ТЦ Амстор: “Жоден з довоєнних критеріїв безпеки не враховував влучання ракет з ТЦ”
В інтерв’ю РБК-Україна Сергій Мізін, керуючий кременчуцького ТЦ Амстор, який став ціллю російської ракети, розповів, чому стався теракт, як мають змінитися стандарти безпеки і які висновки має зробити влада, регулятори і сам бізнес.
У перші дні війни, коли українці ще перебували у шоковому стані, ТЦ Амстор було закрито. Але після перших тижнів опору агресору стало зрозумілим, що бюджет країни має наповнюватися, тому роботу торговельного центру було відновлено.
«ТЦ Амстор — це близько 300 робочих місць для орендарів та адмінперсоналу, ще десятки людей у сервісних компаніях, які забезпечують нашу з орендарями діяльність. Це означає, що кілька сотень кременчужан мають роботу, а понад тисячу членів їхніх сімей завдяки цьому мають кошти для існування. Усі ми — ТЦ Амстор як такий і підприємці, що орендують у нас площі, — сплачуємо податки до місцевого і державного бюджету. І вся ця складна ділова екосистема ТЦ генерує мільйони гривень доходів до бюджету. Ми не мали права просто вимкнути всі рубильники, повісити на двері замки та розійтися по хатах», — зазначає Сергій Мізін.
За його словами, після того, як бізнес зіткнувся з новою реальністю, від самих орендарів ТЦ почали надходити заклики щодо поновлення роботи. Адже для багатьох кременчуцьких сімей їхні бізнес-майданчики в Амсторі — це єдине джерело прибутків та коштів для існування.
У перші тижні війни кількість і орендарів, і відвідувачів зменшилась. Але останні кілька місяців відбулася адаптація людей і бізнесу до нової реальності — люди навчилися в ній жити: кількість відвідувачів стала поступово збільшуватися.
Теракт у ТЦ: як усе було
27 червня під час повітряної тривоги ТЦ закрився на вхід для відвідувачів, виходити можна було вільно. Ті, хто перебував у будівлі, мали вибір: пройти в безпечне місце, визначене міською та військовою владою, або залишити торговий центр. Почалася евакуація.
«Ніхто не очікував трагедії, якби люди мали у свідомості цей ризик, швидше б евакуювалися. Але прямий прицільний ракетний удар по ТЦ серед білого дня — такий акт геноциду українців, не міг допустити навіть найзапеклішого параноїка. До ракетного удару по нашому ТЦ подібні цивільні об’єкти обстрілювали лише в зонах бойових дій чи вночі — там не було чи майже не було людей», — розповідає керуючий кременчуцького ТЦ.
Уникнути найжахливішого сценарію вдалося завдяки рішенню не зачиняти двері на вихід. Багато відвідувачів встигли скористатися можливістю та залишити ТЦ, не витрачаючи час на пошук евакуаційних виходів.
Чи дійсно адміністрація вирішила не закривати ТЦ під час повітряної тривоги?
Після інциденту в ТЦ медіа показали повідомлення керівництва адміністрації ТЦ про те, що він не закривається на час повітряної тривоги. Як пояснив Сергій Мізін, інформація стосувалася не продовження роботи магазинів, а означала евакуацію відвідувачів через звичайні виходи (не лише евакуаційні).
«Евакуювати якнайбільше людей легше за всіх відкритих дверей ТЦ, а не лише з евакуаційного виходу. Саме це ми й мали на увазі. Людям набагато простіше пройти в безпечну зону або просто вийти з будівлі до будь-якого виходу, ніж шукати евакуаційний маршрут. Орендарі, які працюють у ТЦ, чітко інтерпретували отримане від нас повідомлення. Також вірно його інтерпретувала охоронна компанія – людям допомагали залишити ТЦ або перейти у безпечне місце усередині нього», – пояснив Мізін.
Критерії безпеки у ТЦ воєнного часу
За словами керуючого ТЦ Амстор, норми та стандарти безпеки, крім самого торгового центру, є й у кожного орендаря: на випадок непередбачених подій у кожного є свої стандарти, правила евакуації — продумані евакуаційні коридори та виходи. Наприклад, одного співробітника адміністрації ТЦ припадає 25 співробітників орендарів.
Співвідношення до кількості відвідувачів постійно змінюється, оскільки є піковий годинник та дні відвідування ТРЦ, а є час мінімального трафіку. Але, як зазначає Сергій Мізін, усі ці правила та стандарти продумані з безпеки у мирний час. Правила життя в умовах війни кожен із підприємців та держава як регулятор напрацьовували в останні місяці.
«Жоден із критеріїв безпеки, що існували до 24 лютого 2022 року, не враховував попадання ракет по ТРЦ. Зазвичай для мирних умов чисельність відвідувачів та інші критерії безпеки, наприклад протипожежної, розраховуються виходячи з розміру ТРЦ, його планування, ємності та багатьох важливих факторів. Ніхто ніколи не враховував фактор божевільного сусіда, який веде проти нас терористичну війну і цинічно обстрілює об’єкти громадянської інфраструктури, де можуть перебувати сотні чи тисячі мирних людей», — наголосив керівник торгового центру.
Він додав, що навіть документи чи рекомендації, які були чи є від держави для бізнесу, у деяких випадках не завжди відповідають реальності через відсутність досвіду. Тому українцям доводиться набувати його навіть такою страшною ціною.
Практичні висновки для кожного
Сергій Мізін упевнений, що всім — бізнесу, людям, владі та державним регулюючим структурам ще тільки доведеться все проаналізувати та внести необхідні коригування у практику.
«Висновки ж гранично прості: не слід ігнорувати сигнали тривоги — переміщайтеся в укриття чи безпечне місце. Власникам будівель: забезпечте максимально повну та доступну інформацію про найближчі укриття та як туди швидко дістатися. А найкращим регулюванням на державному рівні я назвав би посилення обороноздатності країни. Далі люди та бізнес адаптуються, ґрунтуючись на вимогах здорового глузду та безпеки», — запевнив Мізін.
Читайте також: Правила роботи ТРЦ під час війни: рекомендації ДСНС України